ОСОБЛИВОСТІ АНАЛОГО-ЦИФРОВОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ В ЛОГІКО-ЧАСОВОМУ БАЗИСІ
DOI:
https://doi.org/10.31649/1999-9941-2021-50-1-80-85Ключові слова:
аналого – цифрове перетворення, логіко – часовий базис, одиничний кодАнотація
Перехід від вхідної аналогової інформації, зокрема, у вигляді візуальної картини, до її цифрового подання для подальшої обробки неможливий без застосування аналого-цифрового перетворення. На теперішній час існує багато ефективних методів та засобів перетворення. Разом з тим, знаходять застосування альтернативні до класичних способи аналого-цифрового перетворення. Серед них слід відмітити способи, що базуються на принципі «золотого перерізу» з формуванням цифрових даних у вигляді кодів Фібоначчі, а також спосіб перетворення у логіко-часовому базисі з формуванням цифрових даних у вигляді одиничних кодів. Особливістю аналого-цифрового перетворення у логіко-часовому базисі є використання способу часово – імпульсного перетворення. Цей спосіб перетворення базується на квантуванні за одиничною тривалістю τ вхідної часової тривалості оптичного сигналу. В даній роботі розглянуто особливості аналого-цифрового перетворення в логіко-часовому базисі, а також властивості одиничних кодів, у вигляді яких формуються результуючі цифрові сигнали. Проаналізовано два різновиди одиничних кодів, нормального та позиційного, їх завадостійкість. Ця властивість одиничних кодів дозволяє використовувати їх для передачі даних, кодування станів у пристроях керування, адресації вмісту у запам’ятовуючих пристроях.
Посилання
E. I. Gitis, E. A. Piskunov, Analogo–tsifrovye preobrazovateli. M., Rossiya: Energoatomizdat, 1981.
Yu. R. Gnatek, Spravochnik po tsifro-analogovym i analogo-tsifrovym preobrazovatelyam. M., Rossiya: Radio i svyaz, 1982.
U. Tittse, K. Shenk, Poluprovodnikovaya skhemotekhnika. Spravochnoe rukovodstvo. per. s nem. M., Rossiya: Mir, 1983.
P. Khorovits, U. Khill, Iskusstvo skhemotekhniki: per. s angl. T.2. M., Rossiya: Mir, 1983.
O. D. Azarov, Osnovy teorii analoho-tsyfrovoho peretvorennia na osnovi nadlyshkovykh pozytsiinykh system chyslennia. Monohrafiia. Vinnytsia, Ukraina: UNIVERSUM, 2004.
O. D. Azarov, Analoho-tsyfrove porozriadne peretvorennia na osnovi system chyslennia z vahovoiu nadlyshkovistiu. Monohrafiia. Vinnytsia, Ukraina: UNIVERSUM, 2010.
V. P. Kozhemyako, Optoelektronnye logiko-vremennye informatsionno-vychislitelnye sredy. Tbilisi, Gruziya: Izd-vo Metsniereba, 1984.
S. V. Svechnikov, V. P. Kozhemyako, L. I. Timchenko, Kvaziimpulsno-potentsialnye optoelektronnye elementy i ustroistva logiko-vremennogo tipa. Kiev, Ukraina: Nauk. dumka, 1987.
V. A. Pogribnoi, Bortovye sistemy obrabotki signalov. Kiev, Ukraina: Nauk. dumka, 1984.
V. P. Kozhemyako, L. I. Timchenko., G. L. Lysenko, Yu. F. Kutaev, Funktsionalnye elementy i ustroistva optoelektroniki. Kiev, Ukraina: UMK VO, 1990.
V. P. Kozhemiako, T. B. Martyniuk, O. I. Supryhan, D. I. Klimkina, Kvantovi peretvoriuvachi na optoelektronnykh lohiko-chasovykh seredovyshchakh dlia oko-protsesornoi obrobky zobrazhen. Monohrafiia. Vinnytsia, Ukraina: UNIVERSUM-Vinnytsia, 2007.
V. Kozhemiako, T. Martyniuk, O. Kozhemiako, «Vector-matrix conversions for parallel information processing in logic-time base», Proceedings of SPIE, Vol. 4425. pp. 106-108, 2001.
K. G. Samofalov, V. I. Korneichuk, A. M. Romankevich, V. P. Tarasenko, Tsifrovye mnogoznachnye elementy i struktury. Kiev, Ukraina: Vishcha shkola, 1974.
T. B. Martyniuk, M. M. Al-Khiiari, S. A. Vasyletskyi, «Funktsiina povnota lohichno-chasovoho pryntsypu zobrazhennia informatsii», Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu, №2, s.48-52, 2000.
T. B. Martyniuk, O. M. Tarasova, M. M. Al-Khiiari, «Osoblyvosti lohiko-chasovoho zobrazhennia chyslovoi informatsii», Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu, №1, c.72-76, 2000.
Z. L. Rabіnovich, V. A. Ramanauskas, Tipovye operatsii v vychislitelnykh mashinakh. Kiev, Ukraina: Tekhnіka, 1980.
A. P. Stakhov, Vvedenie v algoritmicheskuyu teoriyu izmereniya. M., Rossiya: Sov. radio, 1977.
V. P. Kozhemiako, T. B. Martyniuk, V. V. Dmytruk, V. V. Vlasiichuk, «Klasyfikatsiia odynychnykh kodiv», Optyko-elektronni informatsiino-enerhetychni tekhnolohii, №1(11), s. 36-42, 2006.
E. Berlekemp, Algebraicheskaya teoriya kodirovaniya: per. s angl. M., Rossiya: Mir, 1971.
T. B. Martyniuk, Mokhamed Salem Nasser, V. V. Vlasiichuk, O. M. Nakonechnyi, «Analiz mozhlyvostei odynychnoho koduvannia chyslovoi informatsii», Optyko-elektronni informatsiino-enerhetychni tekhnolohii, №2(10), s. 39-44, 2005.
T. B. Martyniuk, O. M. Tarasova, M. A. Ochkurov, P. M. Pavlov, «Osoblyvosti odynychnoho koduvannia informatsii», Metody ta zasoby koduvannia, zakhystu i ushchilnennia informatsii: 6-a mizhnar. nauk.-prakt. konf., 24-25 zhovtnia 2017 r.: pratsi. Vinnytsia, Ukraina: VNTU, 2017, s. 10-12.
M. A. Gavrilov, V. V. Devyatkov, E. I. Pupyrev, Logicheskoe proektirovanie diskretnykh avtomatov: Yazyki, metody, algoritmy. M., Rossiya: Nauka, 1977.
T. B. Martyniuk, K. V. Kozhemiako, A. V. Kozhemiako, «Do otsinky skladnosti kombinatsiinykh skhem R-avtomativ», Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu, №1, s. 31-34, 1997.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 147
